Каналізація та дренаж. Частина 2.

Автор: | 28.12.2011

Після забезпечення відводу вологи з даху необхідно відвести її з ділянки. Найпростішим способом здійснення цих заходів вважається риття канав земляних, що починаються під водостічними трубами і закінчуються за межами двору. Даний шлях водовідведення є найпростішим, дешевим, однак і найбільш неприйнятний. Першим мінусом відкритих канав є те, що вони руйнують покриття двору. Ще одним недоліком цього методу дренажу низька естетичність каналів. Крім того, земляні канавки легко засмічуються.

Вільні від цих недоліків є системи поверхневого дренажу. Складаються подібні системи з локальних дощоприймачів, призначених для локального збору води, які необхідно розмістити не тільки під водостічними трубами, захистивши тим самим фундамент, але і в інших місцях двору. Збору води з великих ділянок використовуються спеціальні водозбірні канали, які слід прокласти вздовж всього двору. На відміну від земляних канав, дані системи не обсипаються і захищені спеціальними гратами, тому вони не створюють незручностей.

Після збору волога відводиться з території двору по спеціальним закритим каналам. При цьому на місці приєднання особистої каналізації до колективної рекомендується встановити Сифоны Viega, що оберігає ваш двір від неприємних запахів. Також додатковими, але дуже важливими аксесуарами вважаються пісковловлювачі, які, будучи встановленими в місцях збору води, захистять каналізацію від бруду.